Новорічний благодійний концерт

Друзі не залишать!

22 грудня 2014 року о 16-00  У Київському міському будинку учителя (м. Київ, вул. Володимирська , 57) відбудеться новорічний благодійний концерт на підтримку українських військових, які постраждали в зоні АТО. Організаторами заходу є громадська організація "Об'єднання дружин і матерів бійців АТО".

Мета заходу – привітати захисників Вітчизни та їх родини з новорічними святами .

Запрошуємо долучитись до благодійної акції та запросити бійців добровольчих загонів з родинами на благодійний концерт.

Контакти організаторів концерту 255-46-89, 066-814-49-19 (Юлія) Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту

Друзі не залишать!

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 45, ст.425 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 3552-XII від 22.10.93, ВВР, 1993, N 45, ст.426 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3898-XII від 01.02.94, ВВР, 1994, N 20, ст.120 N 458/95-ВР від 23.11.95, ВВР, 1995, N 44, ст.329 N 488/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 1, ст. 1 N 498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11 N 608/96-ВРвід 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62 N 367-XIV від 25.12.98, ВВР, 1999, N 24, ст.209 N 944-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.342 N 2349-III від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 22, ст.106 N 52-IV від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 35, ст.263 N 231-IV від 21.11.2002, ВВР, 2002, N 52, ст.379 N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року N 760-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.245 N 968-IV від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 45, ст.359 N 1109-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.52 - набуває чинності з 01.01.2004 N 1219-IV від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.106 - набуває чинності з 01.01.2004 N 1770-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.450 N 2010-IV від 10.09.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.19 N 2202-IV від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.98 N 2212-IV від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.101 N 2256-IV від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.120 N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2344-IVвід 13.01.2005, ВВР, 2005, N 9, ст.185 N 2458-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.262 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2878-IV від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.564 N 2939-IV від 05.10.2005, ВВР, 2006, N 4, ст.52 N 3174-IV від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 22, ст.181 N 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116 N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 N 3505-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.281 N 186-V від 21.09.2006, ВВР, 2006, N 47, ст.461 N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 727-V від 13.03.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.295 N 818-V від 22.03.2007, ВВР, 2007, N 25, ст.341 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VIвід 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 880-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 25, ст.309 N 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511 N 1439-VI від 03.06.2009, ВВР, 2009, N 42, ст.631 N 1760-VI від 15.12.2009, ВВР, 2010, N 8, ст.62 N 2171-VI від 11.05.2010, ВВР, 2010, N 31, ст.418 N 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160 N 5279-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 36, ст.480 N 5286-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 38, ст.499 N 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80 N 5477-VI від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.693 N 284-VII від 21.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.181 N 285-VII від 21.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.182 N 1233-VII від 06.05.2014, ВВР, 2014, N 26, ст.900 N 1538-VII від 19.06.2014, ВВР, 2014, N 32, ст.1127 N 1547-VII від 01.07.2014, ВВР, 2014, N 34, ст.1171 N 1661-VII від 02.09.2014, ВВР, 2014, N 43, ст.2031 N 1697-VII від 14.10.2014 )

Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні завдання Закону

Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом:

створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття;

організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;

виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;

надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Стаття 2. Законодавство про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту

Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 488/95-ВР від 22.12.95 )

Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 488/95-ВР від 22.12.95 )

Місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.

( Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 488/95-ВР від 22.12.95, N 5462-VI від 16.10.2012 )

Стаття 3. Міжнародні договори України

Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі вимоги щодо захисту ветеранів війни, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору або міжнародної угоди.

Стаття 3-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранів праці, ветеранів військової служби, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранів праці, ветеранів військової служби, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань:

вносить пропозиції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, щодо призначення довічних державних стипендій учасникам бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та довічних державних іменних стипендій громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність;

вживає заходів щодо повернення на Батьківщину колишніх військовополонених, пошуку тих, хто пропав безвісти під час воєн і локальних конфліктів, виконання обов’язків військової служби, бере участь у вирішенні питань щодо соціальної та професійної адаптації колишніх військовополонених, які повернулися на Батьківщину;

організовує підготовку та проведення державних свят, пам’ятних дат, відзначення на державному рівні міжнародних днів, що стосуються інвалідів, ветеранів, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань;

забезпечує взаємодію органів державної влади, об’єднань громадян, підприємств з питань пошуку, ведення обліку, упорядження і збереження військових поховань жертв війни на території України та інших держав;

бере участь в організації видання книг, мемуарів, художніх та аудіовізуальних творів, створенні музеїв, меморіалів та експозицій, проведенні наукових досліджень, пов’язаних з увічненням пам’яті захисників Вітчизни та жертв воєн;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

( Розділ I доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 )

Друзі не залишать!

Внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Так, 16 липня 2014 року Президентом України підписано Закон України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо розширення кола осіб, що є учасниками бойових дій). Днями Закон набрав чинності та опублікований в газеті Верховної Ради України «Голос України» від 18 липня 2014 року за № 135 (5885). Ним передбачено, що військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до участі в антитерористичній операції, у порядку, встановленому законодавством, визнаються учасниками бойових дій.

Льготы для инвалидов войны и участников боевых действий

Друзі не залишать!

Льготы для инвалидов войны и участников боевых действий

В ст., ст. 12, 13 Закона Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты» для участников боевых действий и инвалидов войны предусмотрено больше 20 льгот. Публикуем основные из них:

1) бесплатное получение лекарств, лекарственных средств, иммунобиологических препаратов и изделий медицинского назначения по рецепту врача;

2) внеочередное бесплатное зубопротезирование (кроме протезирования из драгоценных металлов), а для инвалидов войны бесплатное обеспечение другими протезами и протезно-ортопедическими изделиями;

3) для участников боевых действий внеочередное пользование всеми услугами связи и внеочередное установление на льготных условиях квартирных телефонов (оплата в размере 20 % от тарифов стоимости основных и 50 % - дополнительных работ). Абонементная плата за пользованием телефоном устанавливается в размере 50 % от утвержденных тарифов.

Для инвалидов войны внеочередная бесплатная установка квартирных телефонов и внеочередное пользование всеми услугами связи. Абонементная плата за пользование квартирным телефоном устанавливается в размере 50 % от утвержденных тарифов, а для инвалидов Великой Отечественной войны и войны с Японией 100% скидка от утвержденных тарифов;

СТАТУТ БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ Благодійний фонд інвалідів війни «ВО Інтер»

Друзі не залишать!

СТАТУТ

БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

 Благодійний фонд інвалідів війни

«ВО Інтер»

 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Благодійна організація Благодійний фонд інвалідів війни «ВО Інтер» (далі в тексті – Організація), є благодійною організацією, яка об'єднує на добровільній основі фізичних та юридичних осіб, для виконання завдань, передбачених цим Статутом.

1.2. Благодійна організація має статус місцевої організації, діяльність якої поширюється на територію міста Києва та Київської області.

1.3. Повна назва Організації  українською мовою: Благодійний фонд інвалідів війни «ВО Інтер».

1.4. Скорочена: „ВО Інтер”.

1.5. Діяльність Організації здійснюється на засадах законності, гуманності, спільності інтересів, рівноправності його членів, гласності, добровільності та самоврядування.

1.6. Організаційно-правова форма Організації - благодійна організація.

1.7. У своїй діяльності Організація керується Конституцією України, законодавством України та цим Статутом.

1.8. Місце знаходження благодійної організації: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4, кв. 79.

2.     МЕТА, ЗАВДАННЯ, ЦІЛІ ТА ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

2.1. Організацію створено з метою здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб, в тому числі сприяння у наданні психологічної, матеріальної, соціально-правової, гуманітарної та іншої благодійної допомоги своїм членам або особам, які потребують такої допомоги.

2.2. Предметом діяльності Організації є здійснення благодійної діяльності та надання благодійної допомоги.

2.3. Для досягнення своєї мети, Організація ставить перед собою наступні завдання та цілі:

·        сприяння програмам, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища інвалідів війни;

·        поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги;

·        сприяння розвитку культури і освіти, в тому числі реалізації науково-освітніх програм, програм національно-культурного розвитку, доступних для всіх верств населення, особливо малозабезпечених;

·        подання допомоги талановитій творчій молоді;

·        сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;

·        подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури;

·        сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи;

·        сприяння поданню медичної, психологічної допомоги суб’єктам діяльності Організації, сприяння їх соціальній адаптації;

·        реалізація благодійних програм спрямована на здійснення заходів направлених на реабілітацію інвалідів війни в тому числі на трудову та інтелектуальну. Сприяння у покращенні їх побутових умов життя, спеціальному лікуванню, санаторній і курортній програмі оздоровлення, у наданні допомоги сім’ям інвалідів війни;

·        сприяння фінансуванню інших благодійних програм.

2.4. Для виконання основних завдань та цілей, Організації в установленому законом порядку має право:

·        самостійно вирішувати питання про подання благодійної допомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що подаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно з умовами цього пожертвування;

·        об'єднуватися у спілки, асоціації та інші об'єднання, що створюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань;

·        обмінюватися інформацією та спеціалістами з відповідними організаціями зарубіжних країн;

·        організовувати збір благодійних пожертвувань та внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій;

·        постійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти і обсяги благодійної допомоги;

·        відкривати рахунки (у національній та іноземній валютах) в установах банків;

·        засновувати засоби масової інформації, підприємства і організації, займатися видавничою діяльністю;

·        бути членом інших благодійних організацій;

·        мати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання громадян" для реєстрації символіки об'єднань громадян;

·        популяризувати своє ім'я (назву), символіку;

2.5. Організація здійснює свою благодійну діяльність у таких формах:

·        одноразова фінансова, матеріальна та інша допомога;

·        систематична фінансова, матеріальна та інша допомога;

·        допомога на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність;

·        дарування або дозвіл на безоплатне (пільгове) використання об'єктів власності Організації;

·        подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;

·        прийняття на себе витрат по безоплатному, повному або частковому утриманню об'єктів благодійництва;

·        фінансування конкретних цільових програм, що випливають із завдань Організації;

·        дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів;

·        в інших формах, не заборонених Законом.

2.6. Здійснення Організацією благодійної діяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством України порядку.

2.7. Конференцією Організації приймається благодійна програма, яка є комплексом благодійних заходів, спрямованих на вирішення завдань, що відповідають статутним цілям Організації.

2.8. Організація здійснює благодійну діяльність відповідно до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та надає благодійну допомогу, що не суперечить законодавству.

Конвенція про права інвалідів

Друзі не залишать!

Конвенція

про права інвалідів (укр/рос)

( Додатково див. Факультативний Протокол до Конвенції від 13.12.2006 )

( Конвенцію ратифіковано Законом N 1767-VI від 16.12.2009 )

Дата підписання: Дата ратифікації Україною: Дата набрання чинності для України:

13.12.2006 16.12.2009 06.03.2010

Офіційний переклад

Преамбула

Держави - учасниці цієї Конвенції,

a) нагадуючи про проголошені в Статуті Організації Об'єднаних Націй принципи, в яких достоїнство й цінність, притаманні всім членам людської сім'ї, і рівні та невід'ємні їхні права визнаються за основу свободи, справедливості й загального миру;

b) визнаючи, що Організація Об'єднаних Націй проголосила й закріпила в Загальній декларації прав людини та в Міжнародних пактах про права людини, що кожна людина має всі передбачені в них права й свободи без будь-якого розрізнення;

c) підтверджуючи загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємопов'язаність усіх прав людини й основоположних свобод, а також необхідність гарантувати інвалідам повне користування ними без дискримінації;

d) посилаючися на Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права , Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Конвенцію про права дитини та Міжнародну конвенцію про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей;

e) визнаючи, що інвалідність - це поняття, яке еволюціонує, і що інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення здоров'я, і відносницькими та середовищними бар'єрами і яка заважає їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими;

f) визнаючи важливість, яку принципи й керівні орієнтири, що містяться у Всесвітній програмі дій стосовно інвалідів та вСтандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів, мають з погляду впливу на заохочення, формулювання та оцінку стратегій, планів, програм і заходів на національному, регіональному та міжнародному рівнях для подальшого забезпечення інвалідам рівних можливостей;

g) наголошуючи на важливості актуалізації проблем інвалідності як складової відповідних стратегій сталого розвитку;

h) визнаючи також, що дискримінація стосовно будь-якої особи за ознакою інвалідності є ущемленням достоїнства й цінності, притаманних людській особистості;

i) визнаючи далі багатоманітність інвалідів;

j) визнаючи необхідність заохочувати й захищати права людини всіх інвалідів, зокрема тих, хто потребує активнішої підтримки;

k) будучи занепокоєними тим, що, незважаючи на всі ці різноманітні документи й починання, інваліди продовжують натрапляти на бар'єри на шляху їхньої участі в житті суспільства як повноправних членів і з порушенням їхніх прав людини в усіх частинах світу;

l) визнаючи важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя інвалідів у кожній країні, особливо в країнах, що розвиваються;

m) визнаючи цінний нинішній і потенційний внесок інвалідів у загальний добробут і багатоманітність їхніх місцевих товариств і ту обставину, що сприяння повному здійсненню інвалідами своїх прав людини та основоположних свобод, а також повноцінній участі інвалідів дасть змогу зміцнити в них почуття причетності й досягти значних успіхів у людському, соціальному та економічному розвитку суспільства та викоріненні убогості;

n) визнаючи, що для інвалідів важливою є їхня особиста самостійність і незалежність, зокрема свобода робити власний вибір;

o) уважаючи, що інваліди повинні мати можливість активної залученості до процесів ухвалення рішень стосовно стратегій і програм, зокрема тих, які безпосередньо стосуються їх;

p) будучи занепокоєними важкими умовами, на які натрапляють інваліди, які піддаються численним або загостреним формам дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного, етнічного, аборигенного чи соціального походження, майнового стану, народження, віку або іншої обставини;

q) визнаючи, що жінки-інваліди й дівчата-інваліди як удома, так і поза ним нерідко піддаються більшому ризикові насилля, травмування або наруги, недбалого чи зневажливого ставлення, поганого поводження або експлуатації;

r) визнаючи, що діти-інваліди повинні в повному обсязі користуватися всіма правами людини й основоположними свободами нарівні з іншими дітьми, і нагадуючи у зв'язку із цим про зобов'язання, узяті на себе державами - учасницями Конвенції про права дитини;

s) наголошуючи на необхідності врахування гендерного аспекту в усіх зусиллях зі сприяння повному здійсненню інвалідами прав людини й основоположних свобод;

t) наголошуючи на тому факті, що більшість інвалідів живе в умовах убогості, і визнаючи у зв'язку із цим гостру необхідність займатися проблемою негативного впливу убогості на інвалідів;

u) беручи до уваги, що обстановка миру та безпеки, заснована на повній повазі до цілей і принципів, викладених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, і на дотриманні застосовних угод у галузі прав людини, є неодмінною умовою для повного захисту інвалідів, зокрема під час збройних конфліктів й іноземної окупації;

v) визнаючи, що важливою є доступність фізичного, соціального, економічного та культурного оточення, охорони здоров'я та освіти, а також інформації та зв'язку, оскільки вона дає змогу інвалідам повною мірою користуватися всіма правами людини й основоположними свободами;

w) беручи до уваги, що кожна окрема людина, маючи зобов'язання стосовно інших людей і того колективу, до якого вона належить, повинна добиватися заохочення й дотримання прав, що визнаються в Міжнародному біллі про права людини;

x) будучи переконаними в тому, що сім'я є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства й держави та що інваліди й члени їхніх сімей повинні отримувати необхідний захист і допомогу, які дають змогу сім'ям робити внесок у справу повного й рівного користування правами інвалідів;

y) будучи переконаними в тому, що всеосяжна та єдина міжнародна конвенція про заохочення та захист прав і достоїнства інвалідів стане важливим внеском у подолання глибоко несприятливого соціального становища інвалідів і в розширення їхньої участі в громадському, політичному, економічному, соціальному та культурному житті за рівних можливостей - як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються;

домовилися про таке:

Стаття 1

Мета

Мета цієї Конвенції полягає в заохоченні, захисті й забезпеченні повного й рівного здійснення всіма інвалідами всіх прав людини й основоположних свобод, а також у заохоченні поважання притаманного їм достоїнства.

До інвалідів належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які під час взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Стаття 2

Визначення

Для цілей цієї Конвенції:

"спілкування" включає використання мов, текстів, абетки Брайля, тактильного спілкування, великого шрифту, доступних мультимедійних засобів, так само, як і друкованих матеріалів, аудіозасобів, звичайної мови, читців, а також підсилювальних і альтернативних методів, способів та форматів спілкування, зокрема доступної інформаційно-комунікаційної технології;

"мова" включає мовленнєві й жестові мови та інші форми немовленнєвих мов;

"дискримінація за ознакою інвалідності" означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному пристосуванні;

"розумне пристосування" означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не стають недомірним чи невиправданим тягарем, для цілей забезпечення реалізації або здійснення інвалідами нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод;

"універсальний дизайн" означає дизайн предметів, обстановок, програм та послуг, покликаний зробити їх максимально можливою мірою придатними для використання для всіх людей без необхідності адаптації чи спеціального дизайну. "Універсальний дизайн" не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп інвалідів, де це необхідно.